Пандемія COVID-19 змінює підхід до всіх аспектів нашого життя. І школи не стануть виключенням

Через поширення вірусу SARS-CoV-2 школи закрили в понад 190 країнах світу. Це вплинуло на 1,57 мільярда дітей та молоді, що складає 90% населення світу, яке навчається.  Наразі не всі країни оголосили про дати відкриття шкіл, велика частина завершує навчання онлайн. Тож зараз питання відкриття шкіл і підготовки до цього процесу турбує багатьох.

Чому це важливо? Школа — це не лише місце, де діти отримують знання. Це також простір для соціалізації, спілкування з однолітками, а для багатьох дітей у різних країнах світу — фактично єдина можливість мати соціальний та медичний захист, а також харчування.

Такі великі перерви у відвідуванні школи та відрив від навчального процесу також впливають на нерівність в отриманні знань. Один з аспектів, який його посилює, — це брак можливості навчатися онлайн, як-от відсутність домашнього комп’ютера чи нормального доступу до інтернету. Якщо до цього додати соціальну ізоляцію, психологічний тиск, невизначеність та стрес — відновлення навчання офлайн вкрай необхідне.

Всі розуміють, що це потрібно робити, але як це зробити безпечно — залишається питанням. Утім, зрозуміло, що до цього готуватися потрібно вже і використати літо для створення плану, облаштування шкільного простору, підготовки вчителів та дітей до навчання у нових реаліях.

➡ З чого можна почати? Тут визначено кілька компонентів, які потрібно взяти до уваги, плануючи відкриття шкіл. 

📌 Створення умов для безпечного відкриття.

Чи допомогло закриття шкіл зменшити темпи поширення вірусу SARS-CoV-2 поки невідомо. Однак, у випадку збільшення кейсів хвороби восени чи взимку (що наразі прогнозують), школи можуть знову закрити. Можливий спосіб цього уникнути — навчитися ефективно контролювати пандемію в майбутньому.

Тестування, відстеження контактів та ізоляція інфікованих залишаються найбільш ефективними методами протидії поширенню вірусу SARS-CoV-2. Якщо цього не забезпечити, відкриття шкіл, зокрема, може залишатися під питанням. Тож в першу чергу зусилля громад, місцевої влади та уряду повинні зосередитися на цьому, адже це — основа.

📌 Забезпечення фізичного дистанціювання.

CDC рекомендує дотримуватися фізичної дистанції навіть в період, коли ризик передачі вірусу низький. Тому практика фізичного дистанціювання має неодмінно впроваджуватися в школах. Забезпечити дотримання дистанції щонайменше у 1,5 метри, коли діти знаходяться у школі та постійно рухаються — складно.

Поки пропонують такі заходи: зменшити кількість дітей, що перебувають в кабінеті одночасно, розставити парти на відстані 1,5-2 метри, обмежити змішування дітей у спільних просторах (їдальнях, коридорах), скасувати поїздки та позакласні активності, які передбачають тісний контакт між дітьми, одягати маски, коли дотримання дистанції неможливе.

Тут також є заходи, які пропонували впровадити в школах, під час підвищення захворюваності на грип. Це результати 36 фокус груп, які проводили у 2017 році у США, опитавши директорів шкіл, вчителів, консультантів та медпрацівників, які працюють в школах. Деякі з цих заходів можна взяти на озброєння й сьогодні. Серед них👇

Розставити столи у навчальних класах з дотриманням дистанції та зменшити кількість дітей, які перебувають одночасно в одному приміщенні, обмежити активності в групах та пересування учнів у кабінеті, розділити класи на менші групи або перемістити навчання на свіже повітря (якщо дозволяють погодні умови), дозволити обідати лише в межах кабінету або розділити відвідування їдальні за класами, аби зменшити кількість контактів між дітьми з інших класів, розробити план для уникнення скупчення дітей на вході у навчальний заклад.

📌 Розробити спеціального графіка навчання та методологій викладання для дітей, які найбільше ризикують мати складнощі з поверненням до навчання.

Це означає, що навчальний процес потрібно планувати так, аби діти, які не мають змоги навчатися дистанційно, могли отримати знання в школі у безпечних умовах. Це, наприклад, діти, які не мають доступу до інтернету чи не мають вдома комп’ютер, або маленькі діти, для яких навчання онлайн може бути особливо складним.

Аби забезпечити можливість відвідувати школу, пропонують розробити особливі графіки навчання — окремо ранковий чи денний або чергування змін тиждень через тиждень. Це допоможе зменшити кількість дітей, які одночасно перебувають в школі, а також гарантуватиме доступ до навчання дітям, які мають складнощі з дистанційним навчанням.

📌 Запровадження заходів інфекційного контролю.

Що можна зробити у цьому напрямку:

▪ Забезпечити безперебійний доступ до води і мила та запровадити посилений режим прибирання та дезінфекції, особливо поверхонь, до яких часто торкаються.

▪ Налаштувати процедуру пропуску дітей до школи, аби уникнути скупчень на вході. Для цього можна організувати кілька входів до приміщення, і на кожному розмістити людину, яка зможе швидко оцінити стан здоров’я дитини. Температурний скринінг визнано допоміжною мірою у протидії поширенню вірусу, утім його ефективність залежить від низки факторів. Наразі його беззаперечно не рекомендують.

▪ Розробити алгоритм дій у разі появи симптомів у дитини. Це, передусім, виділення окремого приміщення для ізоляції дитини чи будь-кого з персоналу школи із симптомами, а також певний запас масок, які потрібно обов’язково одягнути на людину, що має симптоми. Також пропонують забезпечити можливість оперативного тестування у разі появи симптомів.

▪ Ще одним методом для контролю за поширенням вірусу може бути розробка чекліста для батьків, за яким вони щоранку можуть перевірити, чи діти не мають симптомів хвороби, а також вказати, чи не хворіє хтось із членів сім’ї.

📌 Розробити гнучкий план повернення до навчання онлайн чи офлайн.

Безумовно, можливість відвідувати школу буде залежати від інтенсивності поширення вірусу. Тож зараз варто подумати про те, як організувати швидкий перехід від навчання в класах до дистанційного навчання (і навпаки) за потреби. Це потребуватиме багато зусиль — від навчання вчителів організовувати дистанційну роботу найбільш ефективно до технічного забезпечення процесу. Важливо залучити до цього процесу усіх стейкголдерів, а не покладати це на плечі вчителів. Адже їхня робота в першу чергу — це навчати дітей.

Відкриття шкіл та організація навчання у нових реаліях — серйозний виклик для всього світу. Зараз немає часу очікувати на готові рішення, адже їх просто немає. Тож відповідальні громади, місцеві управлінці, департаменти освіти та Міністерство освіти і науки України мають поставити це питання в пріоритет у своєму денному порядку.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *