5 останніх новин Краматорська

Станіслав Чорногор – громадський діяч, волонтер, керівник Міжнародного благодійного фонду “Руки друзів”, голова правління Фонду розвитку громади # go2frg.

Флагшток “на відшибі”

Сама ідея побудувати в Краматорську високий флагшток мені подобається. Такою формою популяризації державної символіки я перейнявся після першої поїздки в Туреччину. Там ця традиція дуже поширена – прапори можна побачити не тільки на флагштоках, а й просто на вулицях, на будинках, і це дуже надихає.

Тому, коли чиновники анонсували установку флагштока в Краматорську, я спочатку зрадів, а потім засмутився, коли дізнався, що для його розміщення вибрали парк “Ювілейний”. Місце, на мою думку, вибрано невдало. По-перше, прапор не зможуть побачити жителі самого Краматорська, від яких він прихований висотними будинками. Тобто жителям прилеглих населених пунктів він буде видно, а у самих краматорчан огляд виходить обмеженим.

По-друге, це місце віддалене від центру міста і через це об’єкт буде мало відвідуваним. Наскільки я знаю, в інших містах, наприклад в Дніпрі, флагшток встановлений в центрі, де завжди багато людей, а у нас його винесли в віддалений мікрорайон

Чиновникам це, звичайно, незручностей не створить, – вони як покладали на свята квіти до пам’ятника Шевченку, так і будуть це робити, а ось для проведення громадських масових заходів у головного символу держави, така віддаленість від центру створює масу складнощів.

Вважаю, що оптимальним місцем для установки флагштока була б площа імені Ервіна Шредінгера (колишня Комсомольська – прим. Свої).

Чув, що міськрада зараз розглядає проект перейменування її на майдан Незалежності, так що доречніше було б розмістити флагшток саме там.

Що стосується пересудів щодо того, що використані для будівництва флагштока гроші краще було б витратити на школи, лікарні, дороги і т.д., то це досконала нісенітниця, говорити яку можуть тільки люди, абсолютно нічого не розуміють в механізмі руху бюджетних коштів.

Пільговий проїзд для школярів

На мій погляд, ініціатива щодо пільгового проїзду школярів і студентів – популізм і обман жителів громади, не кажучи вже про те, що саме по собі це рішення суперечливе.

Зовсім недавно Краматорськ став одним з найдорожчих міст за вартістю проїзду в громадському пасажирському транспорті. У нас тепер транспортні послуги коштують 10 грн. Коли підвищувалися тарифи, перевізники розповідали які великі у них витрати, як дорожчають паливо і запчастини, і їм просто необхідно підвищувати тарифи. Це звучало переконливо. Рішенням виконкому тарифи підняли, але через час ці ж люди тепер пропонують перевізникам возити школярів безкоштовно, а студентів та учнів ПТУ зі знижкою 50%. Виходить, що ці пільги будуть оплачуватися перевізникам з місцевого бюджету і вже за новими, підвищеними тарифами.

Якщо врахувати, що частина автотранспортних підприємств афілійовані з одним народним депутатом, цілком логічно вбачати в такому рішенні чергову “схему” з відмивання бюджетних коштів.

Щоб запобігти таку можливість, потрібно кардинально міняти систему пасажироперевезень і переводити її на безготівковий розрахунок. Для пільговиків, включаючи школярів і студентів (якщо по ним рішення буде прийнято), необхідно ввести картки, на які будуть перераховуватися кошти для пільгового проїзду. Якщо ліміт не вичерпаний – залишок “згорає”, тобто повертається в бюджет. Це було б зрозуміло і, головне, прозоро.

За нинішньої системи компенсації пільг, рішення про пільговий проїзд учнів піде тільки на шкоду громаді.

Ретроградна політика

У 2019 на вході в парк з’явився новий арт-об’єкт – кілька вантажних контейнерів, на яких художник Діма Фатум намалював в стилі графіті картини відомих майстрів.

Це місце дуже швидко стало популярним серед жителів Краматорська – люди різного віку приходили туди фотографуватися. Але у проекту з’явилося і чимало критиків як серед пересічних краматорчан, так і серед депутатів.

В кінцевому підсумку перемогло ретроградство – контейнери спочатку перенесли вглиб парку, до фонтану, а недавно їх і зовсім передали в користування благодійному фонду, який займається проблемою безпритульних тварин.

Зоозахисникам, звичайно, потрібні якісь технічні приміщення, але використовувати для цього елементи арт-об’єкта – погана ідея. Таким чином, влада замість того, щоб розвивати культурну сферу і підтримувати її сучасні течії як би дає зрозуміти всім молодим і креативним людям, що їх ініціативи в Краматорську не затребувані, а створені ними об’єкти чекає сумна доля бути “засунути” в якусь ” діру “.

Велоінфраструктурная показуха

У Краматорську живе дуже багато прихильників велоруху. Багато з них об’єднуються в клуби і спільноти, намагаються пропагувати цей вид транспорту, організовують тематичні велопробіги та інші заходи. Але через те, що міська інфраструктура для велосипедів не пристосована, ефективність цієї роботи сильно обмежена.

На сьогоднішній день велодоріжки частково облаштовані тільки в двох районах міста, причому робилося це, схоже, більше для показухи, ніж для зручності.

Щоб продемонструвати підтримку велоруху, влада просто “забрали” у пішоходів частина тротуару і нанесли на неї відповідну розмітку.

Вважаю таке рішення в корені неправильним, так як це, по-перше, може породити масу локальних конфліктів між велосипедистами і пішоходами, а по-друге не вирішує головну задачу – переконати водіїв автотранспорту, що для переміщення по місту велосипед зручніше, економічніше і екологічніше. На мою думку домогтися цього легше, якщо показати водіям пріоритетність саме велосипедного транспорту, тобто використовувати для облаштування велодоріжок частина автодороги. Цим, до речі, можна знизити напруженість автомобільного трафіку в центральній частині міста і обмежити швидкість руху автомобілів.

Щоб цього домогтися необхідно спочатку розробити загальну концепцію міської велоінфраструктури, до обговорення якої потрібно обов’язково залучити не тільки фахівців-дорожників, але і самих активістів велосипедного руху. Паралельно з цим потрібно популяризувати рух серед городян. Дуже хорошим кроком в цьому напрямку могло б стати, наприклад, створення комунальної велосипедної станції, послугами якої могли б користуватися не тільки жителі Краматорська, а й приїжджають до нас гості. Це не якісь позамежні витрати. На парк Бернадського, наприклад, вже витратили 400 млн грн. і що? Думаю, що велостанція обійшлася б місту в рази дешевше і принесла б набагато більше користі.

Чи став Краматорськ обласним центром

Ні, не став, і схоже ніколи ним не стане. Доводиться визнати, що Краматорськ – це звичайна донбаська провінція, хіба що за територією. Так, за рахунок того, що тут розмістилася облдержадміністрація і тут працюють люди, які вміють освоювати бюджетні гроші, місто трохи змінився зовні, але внутрішня суть глухій провінції залишилася тією ж.

Якісь об’єкти в місті будуються і реконструюються, але робиться це не для зручності жителів, а для зручності розпорядників бюджетних коштів. Жителі ж міста просто є байдужими глядачами цих процесів, до їхньої думки чиновники не дослухаються.

У минулому році ми намагалися впроваджувати партісіпатівние методи взаємодії з владою, проводили тренінг для чиновників, висували свої ініціативи, наприклад по парку “Ювілейний” і по інших об’єктах, але очікуваного результату не побачили. Навпаки, з’явилося відчуття, що напрацьований нами матеріал чиновники просто-напросто ігнорують.

Іншими словами, ефективно працюючого адміністративно-громадського тандему в Краматорську так і не вийшло, а всі ініціативи активістів реалізовуються швидше, не завдяки взаємодії з органами влади, а всупереч чиновницькому апарату. На деякі заходи активістів місто, звичайно, виділяє якісь кошти, але говорити про системну підтримку громадських ініціатив в Краматорську не можна.

Справедливо буде визнати, що і серед самих жителів міста ментальність не трансформувалася, і багато хто продовжує жити “радянськими” установками – мовляв, є начальство, воно нехай і вирішує. Так що говорити про те, що Краматорськ за минулі кілька років став обласним центром ще дуже рано.